Новини

Як діяти в разі втрати трудової книжки.

Порядок ведення, зберігання і видачі трудових книжок визначений "Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58(далі - Інструкція). Відповідно до пункту 2.4. цієї Інструкції, усі записи у трудовій книжці - про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення - вносяться роботодавцем після видання відповідного наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку. У разі звільнення – запис вносить у день звільнення. Такі записи повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження): дата, номер наказу, посилання на статті і Закони України.

10:13 30.10.2019

Як започаткувати власний бізнес за допомогою служби зайнятості

Залучення безробітних до організації підприємницької діяльності – одна з активних форм підтримки безробітних, яка здійснюється державною службою зайнятості у разі відсутності на ринку праці підходящої роботи.

14:23 25.10.2019

Утримання із заробітної плати коштів для відшкодування шкоди, заподіяної підприємству

Відрахування із заробітної плати працівника можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством. Одним із таких випадків, визначених ст. 127 КЗпП, є відшкодування шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково. Крім того, за згодою власника підприємства або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене. Згідно із ст. 136 КЗпГІ шкода шляхом відрахування із заробітної плати працівника відшкодовується за розпорядженням (наказом) роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку такого працівника. Розпорядження (наказ) роботодавця має бути віддано не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника. Тому, щоб уникнути конфлікту, слід якомога точніше зафіксувати дату виявлення шкоди та підтвердити це необхідними документами: актами про результати інвентаризації, ревізії, рішеннями спеціальних комісій, доповідними записками, заявами, пояснювальними записками винуватця розкрадання тощо. З розпорядженням або наказом про стягнення суми збитку працівника треба обов'язково ознайомити під підпис. Якщо працівник подає заяву про свою незгоду з відрахуванням або його розміром, трудовий спір розглядається в законодавчо встановленому порядку — комісією з трудових спорів або судом. У разі перевищення сумою відшкодування збитку середньомісячного заробітку працівника, а також у випадку несвоєчасного (пізніше двох тижнів) видання наказу про стягнення, шкода відшкодовується шляхом подання роботодавцем позову до суду. Утримуючи із заробітної плати працівника суму збитку, заподіяного підприємству, роботодавцю слід пам'ятати про дві законодавчі норми. По-перше, ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ (далі — Закон № 606) визначено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення. 1, по-друге, за кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

08:33 22.10.2019

Утримання із заробітної плати коштів для відшкодування шкоди, заподіяної підприємству

Відрахування із заробітної плати працівника можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством. Одним із таких випадків, визначених ст. 127 КЗпП, є відшкодування шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково. Крім того, за згодою власника підприємства або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене. Згідно із ст. 136 КЗпГІ шкода шляхом відрахування із заробітної плати працівника відшкодовується за розпорядженням (наказом) роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку такого працівника. Розпорядження (наказ) роботодавця має бути віддано не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника. Тому, щоб уникнути конфлікту, слід якомога точніше зафіксувати дату виявлення шкоди та підтвердити це необхідними документами: актами про результати інвентаризації, ревізії, рішеннями спеціальних комісій, доповідними записками, заявами, пояснювальними записками винуватця розкрадання тощо. З розпорядженням або наказом про стягнення суми збитку працівника треба обов'язково ознайомити під підпис. Якщо працівник подає заяву про свою незгоду з відрахуванням або його розміром, трудовий спір розглядається в законодавчо встановленому порядку — комісією з трудових спорів або судом. У разі перевищення сумою відшкодування збитку середньомісячного заробітку працівника, а також у випадку несвоєчасного (пізніше двох тижнів) видання наказу про стягнення, шкода відшкодовується шляхом подання роботодавцем позову до суду. Утримуючи із заробітної плати працівника суму збитку, заподіяного підприємству, роботодавцю слід пам'ятати про дві законодавчі норми. По-перше, ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ (далі — Закон № 606) визначено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення. 1, по-друге, за кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

08:33 22.10.2019

Оголошення про початок проведення відбору проектів Всеукраїнського громадського бюджету Полтавської області

            Відповідно до Положення про порядок ініціювання та подання проєктів Всеукраїнського громадського бюджету Полтавської області, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.09.2019 № 662 «Про затвердження Положення про порядок ініціювання та подання проєктів Всеукраїнського громадського бюджету Полтавської області» 25 вересня 2019 року оголошується початок відбору проєктів, що можуть реалізуватися в рамках Всеукраїнського громадського бюджету Полтавської області (далі - ВГБ).

14:10 07.10.2019

Право на оплату листка непрацездатності

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. № 909 внесено зміни до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VIII (далі – Закон № 2464), зокрема з 01.01.2016р. єдиний внесок для всіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначений у  єдиному розмірі – 22 % бази нарахування єдиного внеску. Згідно ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом. Водночас названим особам, крім громадян України, які працюють  поза межами України, ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 передбачено сплату єдиного внеску в розмірі 22 % визначеної бази нарахування єдиного внеску (ст. 7 Закону № 2464) у відповідні строки (абзаци треті –п'ятий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

10:51 07.10.2019

ПОВІДОМЛЕННЯ про оголошення конкурсу

ПОВІДОМЛЕННЯ

14:31 02.10.2019

ЧИ МОЖЕ РОБОТОДАВЕЦЬ ЗВІЛЬНИТИ ЧЕРЕЗ ДОСЯГНЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ?

 

14:22 20.09.2019

Так сталось, що ви втратили роботу. При чому не заплановано, коли звільняєшся, і не маєш іншого варіанту працевлаштування. Це завжди стрес і розпач, що не дозволяють реально оцінити свої можливості. А вихід є !

Перш за все, звернення до центру зайнятості, який надасть безоплатні послуги з пошуку нової роботи, плануванні кар’єри шляхом професійної підготовки чи перепідготовки, призначить матеріальну допомогу по безробіттю тощо.

10:42 11.09.2019

Особливості трудових прав жінок

Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

08:53 11.09.2019