Яку воду ми п’ємо?
Вода є одним з найважливіших елементів довкілля. Вода для людини має фізіологічне, санітарно-гігієнічне, виробниче та епідеміологічне значення.
Значення води для людини дуже вдало охарактеризував великий А.Екзюпері: «Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати. Тобою насолоджуються не розуміючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти – саме життя! Ти – найбільше багатство».
Але, поряд з цим, питна вода при певних умовах може нести і загрозу для здоров᾽я людини. Ця загроза визначається епідемічною, паразитологічною, радіаційною, токсичною небезпекою та пов’язана з наявністю в питній воді мікроорганізмів, паразитів, радіонуклідів, хімічних речовин, у тому числі, природного походження.
Рівень загрози (ризиків) для здоров’я людини питної води різний і, в першу чергу, залежить від наявності в ній різних біологічних та хімічних складових вразливості різних груп населення.
Питна вода є чинником передачі більше, ніж півсотні інфекційних хвороб, у тому числі таких небезпечних, як холера, черевний тиф, лептоспіроз, гепатит А, а також причиною виникнення специфічного ендемічного захворювання – флюороз та водно-нітратної метгемоглобінемії малюків.
Але крім цього, не треба забувати, що за рахунок питної води, якої людина за день споживає до трьох літрів, організму необхідно забезпечити фізіологічні потреби в мікро- та макроелементах, у тому числі йоді, калії, кальції, магнії, натрії, фторі та інших.
До речі, саме високий вміст фторидів у питній воді є причиною захворювання флюорозом (синдром п'ятнистої емалі), що проявляється пошкодженням зубної емалі у вигляді коричнево-бурого забарвлення зубів.
Також не потрібно забувати про захворювання малюків на водно-нітратну метгемоглобінемію, пов’язану із вживанням води з високим вмістом нітратів та нітритів у питній воді шахтних колодязів. Клінічний перебіг захворювання нагадує отруєння людей чадним газом.
Що робить питну воду небезпечною для здоров’я? У більшості випадків біологічне та хімічне забруднення поверхневих та підземних джерел води. Але на безпечність води (особливо санітарно-токсикологічні показники) впливає і її природний хімічний склад.
У нашому регіоні населення питну воду отримує з сільських водогонів, шахтних і трубчастих колодязів. Останнім часом для питних потреб широко використовується питна вода фасована з торгівельної мережі та з пунктів розливу.
Основним же джерелом питної води для жителів міста та сіл є водогони, які отримують воду з водоносного горизонту Бучакських відкладів, а також водоносного горизонту Харківських відкладів.
У нашій місцевості Бучакський водоносний горизонт використовується частіше, ніж Харківський не в зв’язку з органолептичними вадами води з останнього, а в зв’язку з різною потужністю цих водоносних горизонтів. Перший у 2-5 раз потужніший, тому і використовується ширше.
Чи можна усунути вади питної води, що подають міський та сільські водогони сільським споживачам? Так, можна. На сьогоднішній час існують технології та відповідне обладнання з видалення заліза та фтору з питної води, але вони дуже дорогої вартості, а очисні споруди складні в обслуговуванні.
На сьогоднішній день реально можливим шляхом доведення хімічного складу води міського та сільських водогонів до вимог санітарних правил є змішування води Бучакського водоносного горизонту з водою Харківського родовища. Для цього потрібно на існуючих в водозаборах пробурити додаткову кількість артсвердловин на Харківський водоносний горизонт. Є розуміння влади соціальної важливості виконання цих заходів. Необхідні фінанси та час.
Якщо порівнювати якість води з шахтних колодязів і трубчатих колодязів, то показники безпеки води в останніх набагато кращі, та і вміст нітратів у більшості досліджень у межах норми. Але, не дивлячись на це, після будівництва трубчастого колодязя необхідно проводити його лабораторне обстеження, щоб бути впевненим у якості води.
Слід пам’ятати, що споживання води з лісових джерел, колодязів шахтних та трубчатих, без належного їх лабораторного дослідження несе набагато більшу небезпеку, ніж споживання води з сільських водогонів.
Яким же чином і кому, в першу чергу, треба «захищатись» від води з сільських водогонів?
Найбільш вразливою верствою населення до підвищеного вмісту фтору в воді є діти, вагітні жінки та матері, що годують грудьми. Для них реальним шляхом профілактики флюорозу у дітей є споживання води питної фасованої з пунктів розливу, розташованих на території міста Миргород, та фасованої питної води з торгівельної мережі.
Для дорослої людини з середньостатистичним станом здоров’я найбільш прийнятним варіантом є споживання води із сільських водогонів, враховуючи, що негативний вплив фтору на дорослу людину є незначним.
Виникає питання – яку воду споживати вразливим верствам населення в сільській місцевості, якщо у воді сільських водогонів вміст фтору перевищує норму, а вода з колодязів не відповідає санітарним вимогам по бактеріологічним показникам та вмісту нітратів? Відповідь та ж, що і для жителів міста, з єдиним доповненням у зв’язку з меншою доступність споживачів до фасованої води в сільській місцевості. Якщо у вас або у ваших сусідів є власний трубчатий колодязь (з глибиною 15-25 м), проведіть його лабораторне обстеження, не виключена можливість, що там хороша вода.
І ще одне питання: чи можна в домашніх умовах довести якість води до нормативних вимог? По мікробіологічним та паразитологічним показникам – так, шляхом кип’ятіння. Змінити хімічний склад (прибрати надлишковий фтор, нітрати) неможливо, за виключенням хіба що придбання та монтажу малопотужних установок мембранної фільтрації води, в яких використовується принцип зворотнього осмосу. Ці пристрої коштують дорого, але багато людей уже зрозуміли що лікування хвороб коштує незрівнянно дорожче.
Відділ державного нагляду за дотриманням
санітарного законодавства
Миргородського районного управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Полтавській області