Краснолуцька громада
Полтавська область, Миргородський район

Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на період до 2027 року та Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на 2023-2025 роки

Дата: 26.09.2023 14:31
Кількість переглядів: 122

Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Стратегії
розвитку Краснолуцької територіальної громади на період до 2027 року
та Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Краснолуцької
територіальної громади на 2023-2025 роки

1. Замовник СЕО
Краснолуцька сільська рада, Миргородський район, Полтавська
область,37315.
e-mail адреса: krlukarada@ukr.net
Контактні телефони: (05354)57-3-40.
 
2.Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з
іншими документами державного планування

Проєкт Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на період
до 2027 року та Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Краснолуцької
територіальної громади на 2023-2025 роки (далі – Стратегія та План заходів)
є документом державного планування місцевого рівня і передбачає
вирішення спільних проблем і реалізації спільних завдань соціально-
економічного характеру, раціонального використання ресурсного потенціалу,
створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної
безпеки та згуртованості громади. Стратегія розвитку територіальної громади
покликана об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін – місцевих мешканців,
бізнесових структур, влади, громадських активістів – задля забезпечення
місцевого економічного та соціального розвитку через використання
стратегічних переваг громади. Стратегічні цілі Стратегії: 1. Людський
розвиток, добробут та гуманітарна сфера; 2.Розвиток економіки громади та
сприяння зайнятості населення; 3. Утримання, модернізація інфраструктури
громади та охорона довкілля.
Проєкт Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на період
до 2027 року розроблена відповідно до законів України «Про засади
державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні»,
«Про стратегічну екологічну оцінку», Постанови Кабінету Міністрів України
від 4 серпня 2023 року №816 «Деякі питання розроблення регіональних
стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу
реалізації зазначених стратегій і планів заходів», Постанови Кабінету
Міністрів України від 4 серпня 2023 року №817 «Деякі питання розроблення
Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її
реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану
заходів», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 №79 «Про
затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки
результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та і планів
заходів з їх реалізації», а також з врахуванням Методичних рекомендацій
щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення
моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних
громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій

України від 21.12.2022 № 265. Стратегія узгоджується з стратегічними і
оперативними цілями стратегічних документів державного та регіонального
рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки
(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р.) та
Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2027 року, а також
Планами заходів із їх впровадження. 

3. Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для
реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством
передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому
числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або
розміщення ресурсів).

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (стаття 2) регулює
відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я
населення, виконання документів державного планування та поширюється на
документи державного планування, які стосуються сільського господарства,
лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості,
транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони
довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою
(схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або
які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством
передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які
вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів
природно-заповідного фонду та екологічної мережі, крім тих, що стосуються
створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного
фонду.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства
про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану
довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних
ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону,
потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на
довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів планованої
діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження
планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких
рішень.
Проєкт Стратегії та плану заходів не містить конкретних рішень про
впровадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на
довкілля, у тому числі щодо надання документів дозвільного характеру на
провадження такої діяльності.
Стратегія визначає концептуальні стратегічні цілі, оперативні цілі і завдання
перспективного розвитку Краснолуцької територіальної громади, і не містить
конкретних проєктів здійснення господарської діяльності, та не визначає
місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів. Водночас
План заходів включає низку ідей проєктів виконання завдань для реалізації
стратегічних цілей, серед яких можуть бути проєкти, що відповідно до

Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягатимуть оцінці
впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої
діяльності. Для таких проєктів окремо має бути здійснена процедура оцінки
впливу на довкілля. 

4. Ймовірні наслідки
В ході здійснення СЕО буде оцінено ймовірні наслідки реалізації проєкту
Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на період до 2027
року та Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Краснолуцької
територіальної громади на 2023-2025 роки, зокрема, будуть оцінені наслідки
для таких компонентів:
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення: 
 атмосферне повітря; 
 ґрунти і земельні ресурси; 
 водні ресурси; 
 відходи; 
 біорізноманіття; 
 наслідки для здоров’я населення.
б) для територій із природоохоронним статусом: 
Об’єктами природно-заповідного фонду, що знаходяться на території
громади, є: 
Весело-Мирське – ландшафтний заказник місцевого значення (природа)
Розташований на схилах балки в околицях с.Гречанівка. Площа 65,6 га.
Охороняється згідно з рішенням Тринадцятої (позачергової) сесії
Полтавської обласної ради двадцять другого скликання від 30.01.1998р.
Широка розгалуджена балка з терасованими схилами між с.Гречанівка та
Тригубщина, що тягнеться зі сходу на захід і має перерізані відроги з півночі
на південь. Днище балки займає майже висохла річечка. На території
заказника добре збереглася лучно-степова рослинність, характерна для
Лівобережного Лісостепу. Це одна з найпівнічніших ділянок лучного степу
на Полтавщині. Флора заказника нараховує близько 500 видів, із них 25 –
раритетних. Тут зростає лікарська рослина – астрагал шерстистоквітковий,
занесена не лише до Червоної книги України, а й до Світового Червоного
списку та Європейського Червоного списку. Охороняються такі
червонокнижні види: гриб зморшок степовий, рослини – сон чорніючий,
брандушка різнобарвна, горицвіти весняний та волзький, ковили пірчаста та
волосиста. Угруповання останнього виду занесені до Зеленої книги України.
Список регіональних видів рослин заказника нараховує 17 видів: анемона
лісова, белевалія сарматська, ряст Маршалла, гострокільник волосистий,
льони австрійський і багаторічний, валеріана бульбиста, шолудивник
Кауфмана, гадюча цибулька занедбана, гірчак зміїний, первоцвіт весняний,
волошка сумська, родовик лікарський, белевалія сарматська, гіацинтик
блідий, конвалія звичайна та півники карликові. У заказнику зустрічаються
раритетні тварини: гадюка степова (Червона книга України), кібчик,

боривітер звичайний, куріпка сіра, дупель, сиворакша, щеврик польовий і
часничниця звичайна (регіонально рідкісні види).
Виконує екологічні функції.
Діброво-Кобрієве – заповідне урочище місцевого значення (природа)
Розташоване в заплаві р. Хорол, на території Краснолуцького лісництва –
квартали 1 – 3. Знаходиться у віданні філії "Гадяцьке лісове господарство"
ДП "Ліси України". Обстежувалося В.М.Мисюрою (1992 р.); Т.Л. Андрієнко,
О.М. Байрак, Н.О. Стецюк (1996р.); С.К. Безуглим (2002 – 2003 рр.); Н.О.
Стецюк, М.В.Слюсарем, М.Ф. Торяником, В.Г.Смолярем (2008 р.).
Площа 144,5 га. Охороняється згідно з рішенням виконавчого комітету
Полтавської обласної ради народних депутатів № 74 від 17.04.1992 р.
Територія заповідного урочища репрезентує частину заплави р. Хорол, яка
зайнята у геоботанічному відношенні масивом широколистяного заплавного
лісу, вільшняком та лучно-болотними природними комплексами.
Деревостани утворюють дуб звичайний, липа серцелиста, клени
гостролистий та польовий, груша звичайна, яблуня лісова, в’яз гладенький,
подекуди відмічена значна участь тополі тремтячої. Молодий вільшняк
займає притерасне зниження. Деревостан його монодомінантний. До лісу
прилягає лучно-болотний масив з домінуванням ценозів справжніх та
заболочених луків, на яких відмічені: тонконіг лучний, грястиця збірна,
лисохвіст лучний, костриця лучна, тонконіг болотний. По периферії
обводнених ділянок сформована прибережно-водна рослинність із
домінуванням ценозів очерету звичайного, рогозів вузьколистого та
широколистого, куги озерної. На водних плесах формується рослинність із
домінуванням жабурника звичайного, спіродели багатокореневої, ряски
малої, ряски триборозенчастої, рдесту плаваючого та кучерявого, глечиків
жовтих, латаття білого.
У складі флори близько 400 видів рослин, серед яких регіонально рідкісні:
конвалія звичайна, латаття біле, оман високий, проліска сибірська, родовик
лікарський. Угруповання латаття білого та глечиків жовтих, занесені до
Зеленої книги України.
Фауна урочища досить різноманітна. Відмічені тварини, занесені до Червоної
книги України (видра, орел-карлик, підорлик великий, змієїд, лелека чорний,
журавель сірий, горностай, мідянка звичайна, голуб-синяк) та регіонального
списку (осоїд, кібчик, боривітер звичайний, вальдшнеп, дупель, дятел
зелений, дятел середній строкатий, дрізд-омелюх, вівчарик весняний,
мухоловка мала, чиж, часничниця звичайна, гадюка звичайна, веретільниця
ламка).
Заповідне урочище має естетичне, ґрунтозахисне, водоохоронне та оздоровче
значення.
Болото Моховате – гідрологічний заказник місцевого значення (природа)
Розташований в околицях с. Хитці Цпківського старостату Краснолуцької
громади. Перебуває у віданні Краснолуцької сільської ради.

Площа 34,1 га. Охороняється згідно з рішенням тринадцятої (позачергової)
сесії Полтавської обласної ради народних депутатів двадцять другого
скликання  від 30.01.1998 р. Заказник створено з метою збереження цінного
болотного природного комплексу, що є місцем гніздування та перебування
під час міграцій птахів біляводного фауністичного комплексу. Територія
являє собою водно-болотний природний комплекс на уступі борової тераси р.
Псел. Із північної сторони значну площу займає водне плесо, з південного –
типове для Лісосостепу високотравне болото із фрагментами чагарникових
угруповань та сфагнових ділянок.
У складі флори близько 300 видів рослин, серед яких відмічені
червонокнижні види: альдрованда пухирчаста, зозульки м’ясочервоні та
Фукса (повідомлення М.Ф.Торяника, Н.О. Стецюк, 2007 р.). Флористичне
різноманіття доповнюють регіональнорідкісні види: валеріана висока, вовче
тіло болотне, грушанка круглолиста, кисляк китицецвітий, латаття біле,
ортилія однобока, перстач прямостоячий, пухирник звичайний, сфагнум
відстовбурчений, щитник гребенястий. Угруповання латаття білого занесене
до Зеленої книги України.Серед представників фауни зустрічаються
червонокнижні види: горностай, лунь польовий, лунь степовий, гоголь, крех
довгоносий, журавель сірий, кульон великий, лунь лучний.Відмічені види
тварин, занесені до регіонального списку: чапля біла велика, кібчик, лебідь-
шипун, широконіска, шилохвіст, чернь чубата, мородунка, турухтан,
вальдшнеп, дупель, веретенник великий, крячок світлокрилий, кропивник,
чиж, часничниця звичайна.
Заказник виступає стабілізатором мікроклімату, регулятором ґрунтових
вод і водного режиму.
Зозулинцеві Луки — ботанічний заказник місцевого значення в Україні.
Розташований біля села Хитці Гадяцького району Полтавської області.
Площа - 44,5 га. Створено згідно з Рішенням Полтавської облради від
30.01.1998 року. Перебуває у користуванні Краснолуцької сільської ради.
Охороняється ділянка заплави на лівому березі річки Грунь з лучно-
болотними природними комплексами та галофітними рослинними
угрупованнями. У заказнику зростає 6 видів рідкісних рослин та мешкає 23
види рідкісних тварин.Входить до складу Гадяцького регіонального
ландшафтного парку.
Можливі наслідки для територій із природоохоронним статусом, такі як
забруднення ґрунтів, поверхневих та ґрунтових вод внаслідок господарської
діяльності будуть уточнені під час проходження СЕО. 

 5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі
якщо документ державного планування не буде затверджено

Базуючись на демографічних тенденціях, аналізі соціально-економічної
ситуації, макроекономічних прогнозах можна припустити наступні сценарії
розвитку громади:

– оптимістичний: демонструє позитивну динаміку, яка буде можлива за
умови успішної реалізації Стратегії, за підтримки сильних сторін громади
зовнішніми можливостями;
– реалістичний: передбачає запобігання погіршенню та утримання темпів
поступового зростання основних соціально-економічних показників регіону
за відносно стабільних макроекономічних умов, баланс зовнішніх і
внутрішніх факторів впливу на стан регіону, як соціально-економічну
систему, є стабільним завдяки створенню нових факторів розвитку та
блокування перешкод;
– песимістичний (інерційний): громада рухається по інерції, зовнішні та
внутрішні фактори впливу залишаються незмінними.
В основі Стратегії та Плану заходів закладено стримано-оптимістичний
сценарій розвитку. Найсприятливішим варіантом буде затвердження
запропонованоїСтратегії. Разом з тим, в процесі здійснення СЕО буде
розглянуто альтернативний варіант (не затвердження документа державного
планування), який передбачає прогнозування та оцінку ситуації.
 

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що
використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється з метою прогнозування
коротко-, середньо- та довгострокового впливу реалізації планувального
документа на середовище життєдіяльності населення громади, виявлення
потенційних загроз довкіллю та шляхів пом’якшення їхнього впливу на
довкілля та стан здоров’я населення.
Послідовність дій з розробки звіту про стратегічну екологічну оцінку
Стратегії розвитку Краснолуцької територіальної громади на період до 2027
року та Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Краснолуцької
територіальної громади на 2023-2025 роки передбачає:  збір первинної
статистичної інформації про поточний стан довкілля в розрізі впливу на
основні його компоненти. Для проведення СЕО проєкту Стратегії та Плану
заходів буде використана наступна інформація: доповіді про стан довкілля;
статистична інформація; інформація, яка включена в інші акти
законодавства, дотичні до проєкту ДДП; дані моніторингу стану довкілля;
експертні оцінки; інша доступна інформація;  проведення аналізу та оцінки
впливу реалізації Стратегії та Плану заходів на окремі компоненти довкілля
та стану здоров’я населення;  консультації з громадськістю та органами
державної влади з метою врахування в Стратегії та Плані заходів
обґрунтованих зауважень та пропозицій. Прогнозування соціально-
економічних та екологічних процесів є важливим елементом стратегічного
планування розвитку території. Тому всі етапи дослідження будуть проведені
з врахуванням вимог нормативно-правових актів у сфері екологічної безпеки
та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та
пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного
планування.

Для запобігання появі потенційних негативних наслідків виконання
Стратегії та Плану заходів, а також зменшенні їх можливого негативного
впливу пропонується реалізація комплексу заходів в розрізі компонентів
довкілля: атмосферне повітря, водні ресурси, земельні ресурси, поводження з
відходами. Більшість заходів враховані під час підготовки заходів з реалізації
оперативних цілей Стратегії.
Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного
середовища» встановлено використання природних ресурсів громадянами,
підприємствами,установами та організаціями з додержанням обов’язкових
екологічних вимог:
а) раціонального й економного використання природних ресурсів на основі
широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню,
виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан
навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних і інших методів поліпшення якості
природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного
середовища й безпеку здоров’я населення;
д) збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду, а також
інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення заходів щодо збереження й невиснажливого використання
біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з
поводженням з генетично модифікованими організмами.
Також, будуть враховані заходи спрямовані на запобігання, зменшення та
пом’якшення негативних наслідків для здоров’я населення, визначатимуться
відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення».

8.Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну
оцінку

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку повинна враховувати
вимоги статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і
містити наступну інформацію:
1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з
іншими документами державного планування;
2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я
населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного
планування не буде затверджено (за адміністративними
даними,статистичною інформацією та результатами досліджень);
3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану
його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами
досліджень);
4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення,
які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з
природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною
інформацією та результатами досліджень);
5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із
запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на
міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа
державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час
підготовки документа державного планування;
6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому
числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та
довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100
років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та
пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного
планування;
8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис
способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі
будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час
здійснення такої оцінки);
9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання
документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я
населення; 
10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для
здоров’я населення (за наявності);
11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10
цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх
подання:

Відділ бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету
Краснолуцької сільської ради, Миргородського району Полтавської області
e-mail: krlukarada@ukr.net (з поміткою в темі листа «Пропозиції до заяви
про СЕО»)
Строки подання: 10 днів з дати оприлюднення, тобто з 27.09.2023 по
06.10.2023.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь