Порядок оплати прироботі у вихідні,святковіабонеробочідні
Порядок оплати прироботі у вихідні,святковіабонеробочідні
Чиннетрудовезаконодавствопередбачає ряд гарантій при залученніпрацівників до роботи у вихідні, святковіабонеробочідні. За загальнимправилом, визначенимчастиноюпершоюстатті 71 КЗпПУкраїни, робота у вихідніднізабороняється. Така заборона поширюється на залученняпрацівника до роботи не в загальнийвихідний день – неділю, а у вихідний день конкретногопрацівника. Залученняокремихпрацівників до роботи у вихідніднідопускаєтьсятільки з дозволувиборного органу первинноїпрофспілковоїорганізаціїпідприємства (далі — профспілковаорганізація) абопрофспілковогопредставника і лише у винятковихвипадках, визначенихзаконодавством та частиною другою статті 71 КЗпПУкраїни, а саме для:
• відверненняаболіквідаціїнаслідківстихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничихаварій і негайногоусуненняїхнаслідків;
• відверненнянещаснихвипадків, якіставлятьабоможутьпоставитипідзагрозужиттячинормальніжиттєвіумови людей, загибеліабопсування майна;
• виконанняневідкладних, наперед не передбаченихробіт, віднегайноговиконанняякихзалежить у дальшому нормальна робота підприємства в ціломуабойогоокремихпідрозділів;
• виконанняневідкладнихвантажно-розвантажувальнихробіт з метою запобіганняабоусунення простою рухомого складу чискупченнявантажів у пунктах відправлення і призначення.
Переліксвяткових і неробочихдніввстановленостаттею 73 КЗпПУкраїни. Робота у цідні не проводиться. Залученняпрацівників до роботидопускається у випадках та в порядку, передбаченихстаттею 71 КЗпПУкраїни. Згіднозістаттею 72 КЗпПУкраїни та частиною третью статті 107 КЗпПУкраїни робота у вихідний день можекомпенсуватися, за згодоюсторін, наданняміншого дня відпочинкуабо у грошовійформі у подвійномурозмірі. На практиціцей «інший день відпочинку» зазвичайназиваютьвідгулом, хочатрудовезаконодавство не надаєвизначенняцьоготерміну.
Трудовезаконодавствовстановлюєзаборону на залученняокремихкатегорійпрацівників до робіт у вихіднідні, а саме: працівників, яким не виповнилосявісімнадцятьроків (ст. 192 КЗпП); вагітнихжінок і жінок, якімаютьдітейвіком до трьохроків;батьків, яківиховуютьдітей без матері (у т. ч. у разітривалогоперебуванняматері в лікувальномузакладі); опікунів (піклувальників) (ст. 176, 1861 КЗпП).
Залученняпрацівників до роботи у вихіднідніпровадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власникаабоуповноваженого ним органу (далі — власник).
Таким чином, для видання наказу про роботу у вихідний день необхідномати:
• фактичнупідставу, передбаченучастиною другою статті 71 КЗпПУкраїни;
• дозвілпрофспілковоїорганізації (маєнадатисамевиборний орган, а не йогоголова) абопрофспілковогопредставника;
• згодусторін на спосібкомпенсаціїроботи у вихідний день;
• згодупрацівникавиконуватидоручену роботу, якщовиконаннятакоїроботи не обумовленотрудовим договором, крімвипадківтимчасовогопереведення без згодипрацівника.
У наказі про роботу у вихідний день обов’язковозазначається: підставазалученняпрацівників до роботи; прізвища, імена, по батькові і посади всіхпрацівників, якіпрацюватимуть у цей день; спосібкомпенсації за роботу у вихідний день кожному. Наказ доводиться довідомавсіхпрацівників, якізалучаються до роботи у вихідний день. Оскількизалученняпрацівників до роботи у вихідний день (святковий, неробочий) день оформлюється наказом, то і наданнякомпенсації (подвійна оплата абоінший день відпочинку) за роботу в такий день такожмаєоформлюватись наказом (розпорядженнямроботодавця).
Слідмати на увазі, якщосторонивиберутьгрошовукомпенсацію, оплата зароботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП, яка регулює оплату роботи у святкові та неробочідні (ч. 2 ст. 72 КЗпПУкраїни). Відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпПУкраїни робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійномурозмірізалежновід умов оплати праці в такому порядку:
• відрядникам – за подвійнимивідряднимирозцінками;
• працівникам, працяякихоплачується за годиннимиабоденними ставками, - у розміріподвійноїгодинноїабоденної ставки;
• працівникам, якіодержуютьмісячний оклад, - у розміріодинарноїгодинноїабоденної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячноїнормиробочого часу, і в розміріподвійноїгодинноїабоденної ставки зверх окладу, якщо робота провадиласяпонадмісячну норму.
При цьомузгідно з ч. 2 ст. 107 КЗпПУкраїниоплаті в подвійномурозміріпідлягаютьтількигодини, фактичновідпрацьованіпрацівником у святковийчинеробочий день.
Частина 3 ст. 107 КЗпПУкраїнитакожпередбачаєможливістьнаданняпрацівнику, якийпрацював у святковийчинеробочий день, іншого дня відпочинку (відгулу) за йогобажанням, протеслідурахувати, щоінший день відпочинкунадаєтьсяпрацівникутільки за наявностізгодисторін, оскількизаконодавством не передбаченотакийобов’язокроботодавця.
Спосібкомпенсаціїроботи у вихідний день завждивизначаєтьсяугодоюсторін (незалежновід того, від кого виходитьініціатива), а робота у святковий та неробочий день завждиоплачується в подвійномурозмірі і лише по досягненнізгодисторінпрацівнику за йогобажанням (тобтоініціативамаєвиходитивідпрацівника) може бути наданоінший день відпочинку (відгул).
Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Полтавській області Л.Д.Тіхонова
