Деякі законодавчі аспекти захисту прав споживачів
Деякі законодавчі аспекти захисту прав споживачів
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності (частина 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів»)
Чи має право особа не залишати речі в камері схову під час перебування в торгівельному закладі?
При вході до торгівельного закладу Ви маєте право не здавати абсолютно всі Ваші особисті речі, крім товарів, подібних до тих, що реалізуються у відповідному торгівельному закладі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.
Такий висновок знаходить своє підтвердження у п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», яким визначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
Хто несе відповідальність за втрачені речі з камери схову?
У разі, якщо Ви вирішили залишити свої речі у камері схову, що обладнана у приміщенні торгівельного закладу, закрили її на ключ, то Ви як споживач уклали з торгівельним закладом безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України. У той самий час зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормам статей 942, 949–951 Цивільного кодексу України, оскільки саме торговельний заклад, як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання.
Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України,за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. У статті 951 Цивільного кодексу України зазначено, що збитки, завдані поклажодавцеві нестачею або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;
у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Крім того, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використати за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Чи має право охорона торгівельного об’єкту перевіряти речі особи?
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охоронну діяльність» персонал охорони має право не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов'язковим негайним повідомленням про це територіального органу Національної поліції, протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи Національної поліції про вчинення цими особами кримінального або адміністративного правопорушення, а також лише за Вашою добровільною згодою, під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд Ваших речей.
Поряд з цим, згідно з статтею 16 Закону України «Про охоронну діяльність», під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:
1) захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну;
2) запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;
3) необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір;
4) знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю персоналу охорони або інших осіб.
Затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається органу Національної поліції за місцем вчинення правопорушення.
Якщо персонал охорони продовжує на Вас тиснути (завели в кімнату охорони, відмовляються випускати з приміщення супермаркету, вимагають залишити свої документи) слід згадати про норми статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики і агресивної діяльності. У випадку порушення прав громадян охороною торгівельного об’єкту, особи права яких порушено, мають право звернутися за захистом своїх прав до суду чи до правоохоронних органів.
Відділ «Гадяцьке бюро правової допомоги»
Полтавського місцевого центру з надання
безоплатної вторинної правової допомоги
