Правове регулювання примусового стаціонарного лікування під час карантину

Дата: 05.04.2020 21:13

Кількість переглядів: 221

Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Наказом Міністерства охорони здоров’я від 25 лютого 2020 року №521«Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» коронавірус COVID-19 внесено до списку особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов'язані:

вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;
виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;
проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.

Порядок госпіталізації, лікування та медичного нагляду за хворими на інфекційні хвороби, контактними особами та бактеріоносіями, умови їх перебування у відповідних закладах охорони здоров'я та наукових установах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політикиу сфері охорони здоров'я.

Згідно пункту 3 частини 3 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2020 року №185 «Про заходи щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай)» Міністерству охорони здоров’я Автономної республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити негайну ізоляцію у місці виявлення особи, що відповідає визначеному випадку 2019-nCoV, з подальшою евакуацією (транспортуванням) і госпіталізацією в інфекційний стаціонар з дотриманням вимог протиепідемічного режиму.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» особи, які хворіють особливо небезпечними та небезпечними інфекційними хворобами або є носіями збудників цих хвороб, відсторонюються від роботи та іншої діяльності, якщо вона може призвести до поширення таких хвороб. Вони підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою допомоги з коштів соціального страхування в порядку, що встановлюється законодавством. Такі особи визнаються тимчасово чи постійно непридатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, внаслідок якої може створюватися підвищена небезпека для оточуючих у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної роботи.

Особи, хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, - обов'язковому медичному нагляду і карантину в установленому порядку.

Проте, положенням статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

А з вищезазначеної норми випливає, що особа може бути затримана без рішення суду тільки в разі необхідності запобігання чи припинення вчинення злочину. В усіх інших випадках особа може бути затримана лише на підставі рішення суду. Затриманням є фізичне обмеження свободи пересування особи. Примусова госпіталізація особи до медичного (лікувального) закладу за всіма ознаками підпадає під фізичне обмеження свободи пересування особи.

Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року передбачає, що без рішення суду можна затримувати людей для запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань, людей психічно хворих (пункт «е» частини 1 статті 5 Конвенції), проте цьому має передувати висновок медичного експерта (лікаря) та подальше отримання дозволу суду на продовження лікування.

З метою виконання вимог Конвенції українським законодавством (Закони України «Про боротьбу із захворюваннями на туберкульоз», «Про психіатричну допомогу», «Про захист населення від інфекційних хвороб» тощо), передбачено як виняток необхідність затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань або психічно хворих осіб, які створюють небезпеку собі або оточуючим. Однак в такому випадку відповідний заклад (установа), який здійснює медичний нагляд за хворим та який здійснив примусову госпіталізацію особи, протягом 24 годин звертається до суду за дозволом на подальше утримання в порядку, встановленому главами 10, 11, розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України. Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, зокрема мотивований медичний висновок лікаря стосовно встановленого діагнозу та наявності небезпеки, яку може спричинити особа для оточуючих, ухвалює рішення про подальше примусове лікування чи ізоляцію.

Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до відділу «Гадяцьке правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

написавши на нашу електронну пошту:hadiatske@legalaid.pl.ua
зателефонувавши на номери: (050) 947-55-62; (068) 903-12-20.

Необхідні документи також можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 5(другий поверх).

Правову консультацію можна також отримати:

зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД

0 800-213-103

поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/
поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat
скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua